Наскільки важко працювати з дзеркальною фотокамерою?

Коли у мене ще не було фотокамери, я була впевнена, що вона вирішить усі проблеми з фотографією, які я мала. Тобто головним чином шум і фокус. Я була настільки в цьому переконана, що доводила всім і кожному – кожне фото прийматимуть, нарешті вирішиться проблема з безглуздим фокусом, через який відхиляють масу фотографій, зробленних на телефон. І ось я отримала свою бажану камеру. І як виявилося, все не так легко, як могло б здатися на перший погляд... Шуми Почнемо з простенького, як здавалося мені колись. Шуми з'являються, коли під час зйомки матриця отримує недостатньо світла. І раніше, фотографуючи на телефон, я думала, що в мене занадто багато шумів. Під час обробки це особливо відчувалося. Але як виявилося, камера цю проблему не вирішила, скоріше посилила. Щоправда, не скрізь. Надворі шумів практично немає взагалі. Іноді це дико, фотографії, що я зробила на вулиці реально взагалі не потребують розмиття шуму за допомогою обробки. Картинка ідеально гладка, нема зерна навіть мінімального! Якщо день сонячний. Але якщо говорити про будинок, то тут все з точністю навпаки. При зйомці в режимі AVTO, проблема вирішується автоматичними налаштуваннями. Шум частково згладжується і фото виглядає пристойно. Але я намагаюся не використовувати цей режим, поясню в іншій статті чому. А якщо переходити на ручні налаштування, шуми видно навіть при наближенні на камері (монітор)! Якщо ж перекинути на комп'ютер, проблема настільки очевидна, що навіть збільшення не потрібно. З особливими труднощами я зіткнулася, коли перейшла на формат RAW. Я знала про нього ще до купування камери, тому практично відразу ж на нього перейшла. Були у цьому плюси, але й мінуси очевидні. Річ у тому, що саме фото з цим форматом показують найбільше шумів. Так, при обробці вони легко зникають, без псування загальної картинки, якщо вона була у фокусі, але це не змінює того, що дзеркалка потребує додаткового освітлення під час зйомки в будинку, та правильного налаштування. А я не була готова до цього. Камера може фотографувати без шумів взагалі, але для цього необхідно виставляти ISO в кожному окремому випадку, а також діафрагму та витримку. Тож якщо розуміти що до чого – проблеми не буде, але, на жаль, цьому потрібно вчитися і не один день.Тож будьте готові. Фокус Камера не вирішує проблему фокусування, якщо це дзеркалка зі знімним об'єктивом. Це я зрозуміла вже з першої секунди роботи із новим фотоапаратом. Річ у тому, що фокус це ручне налаштування. У автоматичних мильницях або цифрових фотоапаратах цей параметр може бути автоматично наведений, але не в даному випадку. Тому моя проблема зі стоками та їх відмові за відсутність фокусу нікуди не зникла. Згодом я все ж призвичаїлася, зрозуміла як працювати, як знизити кількість невдалих фото, але це лише практика. Будь-які статті, відео вам навряд чи допоможуть. Камеру треба відчувати. Вона продовжує тіло фотографа. Якщо ви не розумієте її, відкидаєте невдалі знімки, біситесь, тисніте на неї, а не намагаєтеся зрозуміти та відчути, хороші фото вам не отримати. Потрібно любити те, що робиш навіть якщо не виходить!

Доречі є в деяких об'єктивах автофокус. Він буває в тих моделях, де є вбудований моторчик. Вони мають спеціальні позначки, але майте на увазі, що навіть така функція не допоможе. Буває що фото зроблено, але після перегляду видно, що воно розмите і не у фокусі, тому контролювати треба навіть такі системи. Ручні налаштування Головна проблема. Так, я розуміла і я хотіла дзеркалку саме за те, що є багато ручних налаштувань. Але якось забула, що кожну з них доведеться вивчити, зрозуміти, випробувати і відточити, щоб використати з користю, а не на шкоду. Це стало для мене несподіванкою – обсяг роботи. І хоч я була готова до цього, довелося неабияк попітніти. Тому якщо для вас вивчення нового матеріалу – проблема, шукайте варіант з мінімумом налаштувань або взагалі з автоматичними. Якість може знизитися, але вона буде кращою, ніж у випадку з безліччю ручних налаштувань у невмілих руках. Розміри та вага Камера важить більше за телефон. Будьте готові до цього. І займає більше місця. Щоб взяти її із собою недостатньо великої кишені в джинсах. Ремінці, які пристосовані, щоб вішати камеру на шию, сильно відтягують її, залишають сліди на шкірі і роблять боляче – кому важливо попереджаю. Бажано на них не заощаджувати. Чим якість вища, тим менше з ними проблем. Щодо ваги – 300 г. це мінімум наскільки я розумію. Плюс сумка, додаткові аксесуари. Але в будь-якому випадку спочатку ви відчуватимете вагу самої камери. Мені після телефону було незвично. Хоча сказати, що неприємно не можу. Я літала від щастя – яка різниця, що він важкий? Витримка Це швидкість зйомки якщо простою та зрозумілою мовою. Тобто період, за який матриця відображає реальну картинку у фотоапараті. Звучить просто, ось тільки в камері ця витримка відрізняється від 1/1,2 до 1/3200 або навіть більше. Я фотографувала ігноруючи її доки не зрозуміла – світла багато через довгу витримку, коли вона взагалі не потрібна. Змінивши параметр, я отримала те, що потрібно. Лише виставивши потрібну цифру. Тож це важливо. Питання в тому, чи швидко ви розберетеся.

                                                                       Діафрагма

Ще одна темна конячка і важлива. Наскільки відкрита діафрагма, наскільки світлу предметку чи пейзаж ви отримаєте. Чим більше відкрита, тим світліша картинка, але важливо розуміти її.  Тобто не можна просто відкрити і користуватися так. Цей параметр як ISO потрібно змінювати в залежності від того, що, як і коли ви знімаєте. 

                                                                     Формат RAW

До нього треба пристосуватися. Я читала що це свого роду негатив на плівковому фото. Фотографія яка вона є – передача оригіналу на карці без обробки. Але побачила не те, що чекала. Спочатку це безліч шумів, що само собою неприємно. Крім того, є така проблема як недолік кольору.

Можливо тому, що це сире фото, без будь-яких прикрас так би мовити, воно виглядає досить бляклим спочатку. Коли скидаєш картинку в комп'ютер, це максимально видно. Фото зроблене у звичайному JPEG виглядає яскравим, соковитим, кольоровим скажемо так, а RAW дає бляклий аналог з кольорами, що посіріли. Це дивно, якщо чесно і виглядає досить комічно. Але чи це погано? Ні. У цьому й особливість формату. Він дає можливість працювати з фотографіями по максимуму, використовувати кожну можливість для покращення. 

На фото в RAW набагато простіше витягувати певні кольори, робити картинку свіжішою, яскравішою чи справжнішою. Можна скористатися будь-якими прийомами – RAW приймає все і це виглядає природньо. У той час як звичний для всіх JPEG на багато маніпуляцій погано реагує – картинка втрачає натуральність, з'являються артефакти або інші проблеми. І все ж, з цим форматом треба вчитися працювати.

                                                                        Обробка

Не тільки RAW але й JPEG при обробці веде себе трохи інакше, ніж фото зняті на телефон або мильницею. У чому причина не впевнена, але дзеркалка дає інші фотографії. Вони вимагають трохи інакших маніпуляцій. Тому коли вже набив руку в обробці фото з телефону, переходити важко. Доводиться робити все навпаки, змінювати послідовність, додавати ті функції обробки, які раніше взагалі не розглядав. Наприклад, колір я почала змінювати інакше, щоб досягти бажаного результату. Те, як я робила це з фото телефонними, більше мені не підходило. Але це лише приклад, є й інші моменти. Тож готуйтеся вчитися заново.

Підводячи підсумок – камера це…весело. Саме так. Для мене дзеркалка стала не просто улюбленим хобі, це продовження мене, спосіб себе висловити. І як у магазині я з'ясовую яка сорочка підходить під колір моїх очей, так я вивчаю і камеру. Розуміння кожного налаштування відкриває нові можливості та перспективи. А з відкриттям всього цього я покращую фото та підвищую продажі на стоках. Тож однозначно варто придбати дзеркалку, якщо за є можливість та та бажання. Та не вважайте, що вона вирішить усі ваші проблеми. Навпаки, їх побільшає. Але якщо ви впораєтеся з ними, ваші можливості злетять до небачених висот.